|
"Цікаво, а Розалі сама зможе згасити себе, чи потрібна буде допомога?" Джаспер знову шукав щось, про що можна було б довго роздумувати. Та відповідь на задане питання відкинула деякі сумніви і варіанти розвитку подій. - Так...здається..... "І навіщо дивитись на мене із таким острахом? Чому всі думають, що я знаю їхні емоції краще за них самих?" Це Джаспера завжди дивувало, адже незрозуміло, як можна не відчувати власних переживань та відчуттів. "Я не ідеальне заспокійливе, бо мої дії не завжди є такими, які б хотілись іншій людині. Це ж емоція проти їх волі. Значно краще, коли сам заспокоюєшся, без чужого впливу, а надто мого". - Заспокойся люба. Слова Еммета розвіяли всі сумніви у голові Джаспера: "Вона таки сама заспокоїлась". Він злегка посміхнувся, радіючи тому, що все стабілізується і йде на краще. - Нам варто йти додому, щоб встигнути переодягнутися, а то ще запізнимося до школи. Ходімо! Джаспер подався до їх із Еліс кімнати, не надто швидко, адже хотілось відчути якомога більше задоволення просто від того, що біжиш і вдихаєш нічне повітря.
>>>>>> Кімната Еліс і Джаспера
--------------------
|