Вітальня Опції

[Еліс Каллен]

Невелика кімната з маленьким каміном, знаходиться біля кухні. Над камінною полицею стоїть ряд фотографій в рамочках. Серце вітальні – телевізор. Перед телевізором стоїть диван.

[Леа Клірвотер]

--- Територія поблизу будинку Свонів

Будинок Свонів особливо не змінився, коли вона була тут в останній раз. Але ж самий головний сюрприз був в одній з кімнат і певне щось робив. Дівчині нестерпно захотілося побачити Беллу!
"Вона певно, так змінилася, виросла! Напевно, справжня красуня! Хоч би характер у неї був нормальний, а то ж Фенікс, не така діра як Форкс і дівчата там не такі прості…" збентежено подумала Клірвотер.
Чарлі позвав Беллу зайти до кімнати і привітатися з гостями. З кухні почулися звуки кроків дівчини.
Леа стиснула долоні від переживання про перше враження від подруги дитинства. І ось зайшла Белла!

[Белла Свон]

--> Кухня

Відчуваючи пульсуючий біль в порізаному пальці, Белла ввійшла до вітальні з милою посмішкою. Все-таки її чекала зустріч з давніми знайомими і друзями сім"ї. Перед нею стояла струнка смаглява дівчина, незнайома дівчина. Але варіантів не було - це Леа Клірвотер, яка з часу останньої їхньої зустрічі дуже виросла. Трохи далі Белла побачила Біллі Блека, він сидів у інвалідному візку.
"Прикро то як..." - з жалем подумала вона, але не подала виду. Натомість підійшла ближче до Леа і переступила з ноги на ногу, не знаючи, що сказати подрузі дитинства, яку вона фактично не пам"ятає.
- Ем... привіт, Леа. Доброго вечора, пане Блек, - нарешті мовила вона. - Тату, вечеря майже готова...
-Ти просто молодчина, Беллз! - посміхнувся Чарлі. - А ми тут з Біллі вирішили бейсбол подивитися... Матч за декілька хвилин почнеться... Але спочатку сюрприз, - він попрямував до виходу надвір.
"Сюрприз?" - Белла здивовано звела брови. Знаючи Чарлі, важко було уявити, який сюрприз він для неї приготував. Дівчина мовчки вийшла надвір вслід за батьком.


--> Територія біля будинку

[Леа Клірвотер]

- Ем... привіт, Леа. Доброго вечора, пане Блек!
Леа усміхнулася у відповідь і просто промовила:
- Привіт!
Клірвотер пробіглася поглядом по Беллі. Перед нею стояла приваблива молода дівчина, правда якби вона не була одягнена у домашню простеньку одежу, то виглядала б значно краще. Леа ніколи не любила приховувати свою вроду! Навпаки вона старалася її підкреслити. А Белла якось невпевнено переминалась з ноги на ногу, наче їй якось було трохи не затишно.
Чарлі сказав про якийсь сюрприз і Свони вийшли з вітальні. В кімнаті залишилися лише Леа та Біллі. Індіанець пояснив їй, що сюрприз, то подарунок Беллі його старенького пікапу.
"Гарний подарунок! Нічого не скажеш, він же напевне старший за мене і ледве повзе!" Подумала Леа і присіла на диван в очікуванні Белли. До вітальні зайшов Чарлі без Белли, тому Клірвотер поцікавилась:
- А чому Белла не з вами?
- Вона розглядає свою нову машину! - радісно промовив чоловік і підмигнув Біллі.
Леа вирішила вийти на двір до дівчини і хоч там завести якусь розмову.

--- Територія біля будинку Свонів

[Белла Свон]

--> Кімната Белли

- А, по-друге, тобі треба якось зі мною з'їздити в місто і купити тобі пристойний одяг, щоб у тебе завжди він був під рукою!
- Давай поговоримо про це іншим разом? - сказала вона в трубку, стоячи перед вхідними дверима. Еліс була з другого боку і могла її чути навіть не використовуючи свій чутливий вампірський слух. Але в таких розмовах було щось веселе і дитяче. Белла відкрила двері і посміхнулася подрузі.
- Добре, що ти прийшла! - натиснувши на червону трубку, обняла подругу. - Я боялася, що доведеться описувати тобі весь мій гардероб....
"А тепер доведеться переміряти весь той гардероб, який вона притарабанила...." - дівчина з сумнівом покосилася на сумочку в руці Еліс.
- А де Едвард? Він ще не збирається до мене? - схвильовано запитала вона. Не хотілося їй примушувати коханого чекати.

[Еліс Каллен]

Давай поговоримо про це іншим разом?
- Іншим, так іншим! - хмикнула Еліска, але виразно, щоб це почула Белла, яка якраз відчинила перед Каллен вхідні двері.
Добре, що ти прийшла!
Обійми людини вже не спричиняли Каллен незручностей, вона звикла, навпаки дуже любила цю людиною, яка тепер, як знала Еліс, була не тільки подругою, а й була їй за сестру.
- Ой, знаю я твій гардероб! - промовила дзвінко Еліс. - Нічого пристойного! - промовила дівчина і грайливо пригрозила Беллі пальчиком. - Ти відстаєш від моди семимильними кроками!
"Як же я це обожнюю! Може мені варто відкрити свій магазин? Хоча ні, з людьми не все так просто." Еліс швидко відкрила сумку і почала діставати костюми і плаття, вампірка все розклала на дивані по парам.
А де Едвард? Він ще не збирається до мене?
- Вибач я не бачила Едварда, коли збиралася до тебе! Так що він може нагрянути в будь-яку хвилину! - промовила Еліс і підморгнула дівчині. - Так ану не заговорюй мені зуби, а швиденько міряй все що я тобі розклала на дивані, хочу побачити що тобі найкраще підійде. - промовила Каллен і сунула перше плаття і з тонкого золотого матеріалу.

[Белла Свон]

На Беллиних щоках з"явився легкий рум"янець при згадці про деяку старомодність її гардеробу. Хоча вона була твердо впевнена, що в одязі головне зручність, а краса і мода - то вже вторинне, проте зауваження Еліс завжди примушували її соромитися. Інколи вона ловила себе на страшній думці про чарівні сукні, які вона бачила в вітринах дорогих бутіків.
"Едвард? В будь-яку хвилину?!" - сполошилася дівчина. Вона ще ніколи не примушувала коханого чекати і починати таку звичку сьогодні їй не хотілося. З розгубленим виглядом Белла взяла сонячно-золотистий ніжний клаптик з рук подруги.
- А воно не... занадто мінімальне і неофіційне? - з сумнівом перепитала вона. - І напевно варто піти перевдягатися в мою кімнату...
Їй не дуже хотілося, щоб Чарлі застукав її за приміркою суконь. А ще Белла щиро сподівалася, що Едвард як кожен порядний молодий чоловік прийде через двері і таким чином дівчата виграють декілька хвилин, поки чоловіки будуть спілкуватися про різні дивні речі, про які вони зазвичай спілкуються.
"Щось мені це не до вподоби...." - думала вона, згрібаючи розкішні дорогезні речі в один жмуток, щоб занести в свою кімнату.
- Еліс, а нічого простішого в тебе нема? - благально глянула на подругу. - Так щоб святково, але без лишнього шику?
"Та мені і взутися нема в що.... хіба в кеди..." - думала дівчина, піднімаючись по сходах до своєї кімнати.

--> Кімната Белли

[Еліс Каллен]

А воно не... занадто мінімальне і неофіційне? І напевно варто піти перевдягатися в мою кімнату...
- Де ти тут бачиш мінімальність?! - запитала вампірка, хоча ці слова були більше схожі на ствердження, а сама задумалася: "Може й справді Беллі більше підійшло б щось більш мінімальне? І чому я не взяла ту червону сукню? Хоча ні!, в сукні такого кольору краще перед вампірами не з'являтися." - Так, так в кімнаті буде більше зручніше, та мне буде допитливих поглядів. - промовила трохи розсіяно Еліс, так як вона ще думала про червону сукню.
Каллен встигла захопити лише кілька нарядів, всі інші вже взяла Белла. Вампірка з легкістю підхопила сумку в якій ще було багато нарядів і попрямувала у напрямку сходів.
Еліс, а нічого простішого в тебе нема? Так щоб святково, але без лишнього шику?
- Це ти типу про майку і джинси кажеш? - запитала дівчина, оглянулася і подивилася Беллі в очі. - Ні, ні, ні і ще раз ні! Я тобі не дозволю таке одягти. Я знаю що ти не звикла до суконь, і я не буду тебе дуже заставляти, бо ти будеш в них як не в своїй тарілці, тому в мене є ще кілька варіантів. - останні слова вона спеціально протягнула і швидко піднялася на гору, знаючи що Белла поспішить за нею, щоб побачити ті кілька рятівних варіантів.


--> Кімната Белли

[Белла Свон]

--> Кімната Белли

Збігаючи по сходах, дівчина наступила на незав"язаний шнурок і звичайно ж перечепилася. Якимось дивом їй вдалося спертися на поручні, втримати рівновагу і не покотитися вниз, набиваючи непривабливі гулі та синці по всьому тілу.
"Тільки не сьогодні, не сьогодні!" - подумала вона, підбігаючи до дверей. Там було тихо. Тобто відносно тихо. Чути було звичайний шум вулиці. Але не того, хто стояв по той бік. Він не дихай і не ворушився, тмоу навіть одяг його не шелестів. Белла завмерла, вагаючись, чи не спитати "хто там". Але це було так по-дурному. Навіть якщо її серце помилилося і за дверима був не Едвард, а якийсь збоченець-маніяк, Еліс примчить на допомогу за секунду до того, як станеться щось погане.
З урочистим виглядом дівчина відчинила двері. В неї аж дух перехопило. Він був просто неймовірно, надзвичайно гарний, вдягнений в чорну сорочку і чорні джинси. Белла ніяково переступила з ноги на ногу.
- Ми майже готові, - посміхнулася вона. Їй так хотілося поцілувати коханого, але чомусь їй було соромно.

[Еліс Каллен]

--> Кімната Белли

Еліс повільно спускалася по сходам, звісно вона не соромилася щось там таке побачити, вона просто не хотіла заважати Еду та Беллі. Однак вампірці треба пройти через всю вітальню щоб потрапити на вулицю. ДІвчина ступила на останню сходинку і одразу помітила Беллу, яка стояла біля хлопця, сповнена нерішучості, Еліс одразу зрозуміла, що Белла дуже хоче поцілувати Едварда, але боїться. Але чого саме вона боялася, Еліс цього не знала. "Ні, ну зовсім як не знайомі люди. А Белла могла б його хоч у щоку поцілувати. Едвард те ж ніби не знає що робити треба. Ох... Вчити їх і вчити" - весело подумала Каллен.
- Привіт, братику! - весело прощебетала Еліска, підбігла до нього і поцьомала в щоку, ніби сьогодні не бачила, а заразом показуючи Беллі приклад. - Я покидаю на тебе Беллу, привези її в цілісності в кафе! - веселий сміх розлетівся по кімнаті, ніби передзвін дзвіночків. - Все я побігла, не запізнюйтеся, Розалі це не сподобається!
Дівчина швидко покинула кімнату.

--> Uncle Sаm's cafe

[Едвард Каллен]

-----> Територія біля будинку

Стоячи за дверима, хлопець раптом почув чиїсь нервові подихи.
"Нервуєш? І чого? Я ж не прийшов тебе їсти."
Знову мило усміхнувся.
Нарешті двері відкрились.
Едвард завмер на ходу. Прекраснішого ніж Белла створіння, він ще в житті не бачив.
- Ми майже готові. - почулося з її рожевих, сповнених кров"ю уст.
Вампір хотів був щось сказати, але її аромат перехопив йому подих.
"Яка ж ти чудова..."
Дівчина теж немов остовпіла, дивлячись на нього.
"Ні, ну зовсім як не знайомі люди. А Белла могла б його хоч у щоку поцілувати. Едвард те ж ніби не знає що робити треба. Ох... Вчити їх і вчити"
Едварт гостро перевів погляд на сповнену щастям сестру і холодно додав:
- І тобі привіт сестричко. Мені от цікаво як ти змогла Джаса без нагляду залишити? Роуз же під час свого сумного циклу існування просто приб"є, ще якщо зважати на те, як вони останнім часом гиркаються з Емметом....
Коли Еліс її покинула, не втрачаючи часу, він поклав свої руки Беллі на талію, міцно її до себе притиснув, і акуратно поцілував її губи.
- Ну що, пішли? Ти вже готова? - тихо і лагідно прошепотів він коханій на вухо.

-----------> Uncle Sаm's cafe

[Белла Свон]

Поки Белла переступала з ноги на ногу на горизонті з"явилася Еліс. Точніше вона повільно, по-королівськи спустилася по сходах у вітальню. Наче не помічаючи вагань подруги, вампірка привіталася з Едвардом і покинула їх самих.
"Ну звісно, Розалі це може на стільки не сподобатися, що вона перетворить мене на барбекю!" - налякано подумала Белла.
- Едварде, а що як Розалі взагалі не хоче, щоб я... - не встигла договорити вона, бо опинилася в холодних і палких обіймах коханого. Все, що крутилося в її голові, видалося тепер зовсім несуттєвим, коли його губи торкнулися її вуст. На її обличчі з"явилася щаслива посмішка, а в очах засяяли іскорки. На жаль, легкий поцілунок миттю закінчився. Кров прилинула до щік дівчини, а серце запротестувало і почало гулко вимагати продовження. Але ж вона чудово знала, що якщо буде тиснути на Едварда, йому буде важко стримуватися, щоб не вкусити її.
"Хоча хто тут проти?" - подумала Белла. Думки про плинність чашу примушували схилятися її до бажання стати вампіром. Проте зараз вона не хотіла про це думати і псувати собі настрій.
- Готова, - кивнула вона у відповідь на питання. - Тільки шнурки зав"язати треба... - їй уявилося, як Едвард стає на коліна і зав"язує шнурки на її кедах, але дівчина не полінувалася, нахилилася і сама все зробила. - Тепер точно готова, - вона вхопила з тумбочки сумку.

--> Uncle Sаm's cafe