Події в грі.
Форкс. Вечір напередодні Балу Засновників. Школярі займаються своїми справами. Каллени святкують вампірське дн Розалі
Аляска. Новий дар Тані. Пошуки брата заводять Дітріха у володіння клану Деналі.
Вольтерра. Карлайл і Есме наносять візит Волтурі. Аро планує підкорення Хранителів. Хайді і Челсі відправляються на пошуки.
Айдан і Тіна покидають Ірландію...
Раса: Вампір При собі: Мобільний телефон, ключі від джипу й гаманець Стан: спокійний, звичайний Репутація: 14+
Почувши слова - І де ж там наша Принцеса Джасперина? Емметт просто залився хохотом. "Розалі сьогодні просто неперевершена...". Як тут двері гаражу знову відтворились і увійшов Джаспер. Вампір став утримуватися від сміху. Але, як тільки Джаспер відповів взаємністью - Принцеса Джасперина нарешті змогла знайти гідне вбрання для такої почесної мандрівки, причепуритись, накласти макіяж, манюкір і педикюр зробити, а ще волосся укласти і не забути перехреститись, тому вона спустилась у цю залу для карет і готова вирушати у мандрівку. Ем не витримав та знову засміявся. І через сміх промовив собі під ніс - Так треба заспокоюватись... Хлопець нарешті перестав сміятися та подивився у вічі своєму брату. "Сьогодні нам з Розалі буде погано. Цікаво, що він з нами зробить?". Замислився Емметт, розуміючи, що Джаспер буде сміятися останнім. "Це ж так і буде я його знаю..." подумки промовив вампір. Ем почув причину запізнення Джаса. - Вибачте, що запізнився, але просто були деякі... е-е-е-е.... сантехнічні проблеми. Там трубу чомусь прорвало. Не знаю яким дивом, але я то струмінь води зупинив, там якись ключ був. Але про всяк випадок треба сантехніка викликати, бо це буде нонсенс щоб затопило будинок вампірів. "Мда наша принцеса перепудрила носика, що аж трубу прорвало..."Подумав Ем, не говорячи це вслух. Він розумів, що йому сьогодні влетить конкретно, тому не хотів підкидати древесини в вогонь. - Ну щодо сантехніка незнаю, можно звичайно але я думаю буде своріше якщо ми самі подивимось, що трапилось. Коли Джаспер промовив про Едварда, посмішка з обличчя Еммета одразу зникла. Він досі не розумів чому він пішов і чи повернеться. Хлопець помітив, як Еліс швидко підібралась до Джаса, щось шепнула йому на вухо, а після швидким рухом взяла ключі у Ема з карману і швидко залізла в машину. - Я знаю, що через 45 секунд після перепалки ти мені дозволиш вести машину, так що давай цей час проведемо по- іншому. - Я сьогодні добрий! Сказав вампір та відчинив дверцята для Розалі.
Раса: Вампір При собі: Нелюдська краса і сумочка. В сумочці: ключі від машини, мобільний телефон і гроші. Стан: Сум, розчарування, зневіра. Репутація: 14+
Роуз стояла і з пекельною усмішкою спостерігала як на її очах від сміху помирають коханий і сестра. Тут знову почувся шум за дверима. "Як добре що Джаспер не вміє читати думок." Дівчина по трохи почала себе опановувати. Зразу ж після цьої картини двері відчинились і зайшов Джаспер. - Принцеса Джасперина нарешті змогла знайти гідне вбрання для такої почесної мандрівки, причепуритись, накласти макіяж, манікюр і педикюр зробити, а ще волосся укласти і не забути перехреститись, тому вона спустилась у цю залу для карет і готова вирушати у мандрівку. Зі всіх у сім"ї, опановування себе у Роуз виходило найкраще, тому після цих невимовно смішних слів, вампірка натягла серйозний вираз обличчя, зробила неперевершений реверанс в сторону брата і промовила траурним голосом: - Ваша високосте, ви неперевершено виглядаєте у цій новій сукні. На жаль, коні ваші не нагодовані, тому вам прийдеться запхатись разом з нами, не достойними Вас "людьми", у джип. Або якщо забажаєте, можете взяти золотистий Порше, і прибути в школу як справжня королева. - Роуз почала голосно сміятись. Якби не руки Еммета у неї на талії, вона б вже давно впала. "Джаспер мене з"їсть." Також вона чула голосний сміх Еммета, і тут нізвідки з нього виринуло: - Так треба заспокоюватись... - Не варто. - прошепотіла вона коханому у відповідь - смерті і так вже не минути, а так хоч з накачаним від сміху пресом помремо. - вона поцілувала Еммета в щоку. В таки моменти як зараз, Роуз дуже шкодувала що вона саме вампір, а не відьма. "От була би я відьмою, я б змахнула чарівною паличкою і Джаспер би стояв тут, зараз, в одному з суконь 15 - 16 століття." - тільки одна ця картина заставила її усміхнутись на всі 32 зуба. Та вона зуміла вчасно повернутись до реальності і навіть почула справжню причину запізнення "принцеси". - Вибачте, що запізнився, але просто були деякі... е-е-е-е.... сантехнічні проблеми. Там трубу чомусь прорвало. Не знаю яким дивом, але я то струмінь води зупинив, там якись ключ був. Але про всяк випадок треба сантехніка викликати, бо це буде нонсенс щоб затопило будинок вампірів. - Принцеса Джасперина вирішила стати королевою сантехніки? - знову хіхікнула Роуз. Зразу після жорстокого підколу вона почула слова Еммета: - Ну щодо сантехніка незнаю, можно звичайно але я думаю буде своріше якщо ми самі подивимось, що трапилось. - Підтримую Еммета. Ми це зробимо швидше, якісніше і безплатно. - Дівчина знову усміхнулась. Почувши слова про Едварда, Розалі відчула напругу в тілі Еммета. Хоч вона і не мала дару Джаспера, але міняти настрій і емоції коханого вона вміла не гірше брата. Роуз просто сильніше притулилася до Еммета і поклала свої руки на його. Після чого відчула легке полегшення з його боку. Роуз побачила як Еліс забрала ключі від Еммета. "Щось сьогодні не так, зазвичай його реакція досить хороша, а сьогодні вона його підвела аж три рази." Це дуже сильно занепокоїло вампірку. Побачивши що Еммет відчинив для неї дверцята авто, вона лагідно взяла його за руку і відвела в бік. Коли вона опинилися на відстані щоб Джаспер не зміг це відчути, вона ніжно тримаючи його дві руки, щиро дивлячись в очі, тихенько запитала: - Коханий що сталося? Щось не так. Це через квілетів? Ми нікуди не поїдемо, поки ти мені всього не розкажеш. - заявила Роуз. "Хоча....знаючи Еммета...Він зараз мило усміхнеться, поцілує і скаже що все добре....Але щось не так...щось точно не так."
Раса: Вампір При собі: Мобільний телефон, ключі від джипу й гаманець Стан: спокійний, звичайний Репутація: 14+
Емметт чекав поки Розалі сяде в джип але вона чомусь відвела його від авто на деяку відстань і тихо запитала - Коханий що сталося? Щось не так. Це через квілетів? Ми нікуди не поїдемо, поки ти мені всього не розкажеш. Вампір відразу посміхнувся та відповів - Розі, все добре Він поцілував її, але судячи по погляду дівчини, можна було помітити що вона очікувала такого жесту. "Невже я такий передбачений". І він розумів, що вона не відчепиться доки не дізнається правди. - Ну перше квілетів це взагалі не стосується, скоріше тебе... Він замовк, обійняв дівчину. Ем розумів що таке закінчення його речі не підійде, воно буде дуже терзати Розалі і він доповнив - В мене в голові завжди крутиться єдина твоя фраза "І якщо мій дар буде вам шкодити, то я піду. Назавжди. Сама." Останнє слово хлопець промовив з біллю. Він не міг уявити собі життя без неї, адже його нове життя почалось з погляду на неї, на янгола, який врятував його від гибелі. Розалі для Емметта це все, це сенс його життя. - Звичайно, розумію це дуже буде дивно чути від мене але я....боюся. - він запнувся. - Боюся, що тебе не стане поряд Вампір подивився у вічі своїй коханій. - Так все закінчили, а то дійсно знову до школи запізнимося. Якщо захочеш то поговоримо про це після школи. Але я б не дуже хотів, бо думка про те, що ти зникнеш викликає в мене біль, - Емметт подивився на Джаспера і додав, - та і Джасперу вважаю зараз ці відчуття не дуже приємні. Тим паче, що він сьогодні і так нас повбиває. Вампір посміхнувся та взявши Розалі за руку підвів її до джипу. - Ну що спочатку?! Він знову мило посміхнувся і повторив свій жест, відчинивши дверцята і протягнувши руку.
Раса: Вампір При собі: Нелюдська краса і сумочка. В сумочці: ключі від машини, мобільний телефон і гроші. Стан: Сум, розчарування, зневіра. Репутація: 14+
Роуз стояла і уважно слухала Еммета. Спочатку він, як вона і гадала, просто поцілував її, усміхнувся. - Розі, все добре Роуз подивилася на Еммета вже відомим йому поглядом. "І не соромно тобі мені брехати?" Після слів: - Ну перше квілетів це взагалі не стосується, скоріше тебе... нею тряснуло. Вона не любила коли Еммет так казав, хоча вона вже догадувалась про що піде мова. Коли Еммет її обійняв, вона якось напружено відсахнулась від обіймів. - В мене в голові завжди крутиться єдина твоя фраза "І якщо мій дар буде вам шкодити, то я піду. Назавжди. Сама." Роуз винувато опустила погляд в низ... Тепер вона розуміла що Ем мав на увазі. - Звичайно, розумію це дуже буде дивно чути від мене але я....боюся. Боюся, що тебе не стане поряд - Я розумію....теж боюся що тебе поряд не стане....але.... - тут її голос змінився, вона підійшла ближче до Еммета і прошепотіла на вухо - але....якщо я буду робити вам....тобі боляче, своїми діями, в мене просто не буде іншого виходу....розумієш? - вона підняла голову в верх і тепер дивилась хлопцю просто в очі - Я не хочу щоб через мене хтось вмер...Плюс, якщо цей "дар" буде прогресувати, його обов"язково помітять Волтурі, і тоді вони сто відсотків приїдуть сюди. І якось не приємно буде бачити як шльондра Хайді в"ється біля тебе. - Так все закінчили, а то дійсно знову до школи запізнимося. Якщо захочеш то поговоримо про це після школи. Але я б не дуже хотів, бо думка про те, що ти зникнеш викликає в мене біль, та і Джасперу вважаю зараз ці відчуття не дуже приємні. Тим паче, що він сьогодні і так нас повбиває. - Ні, я не хочу про це говорити. - вона опустила голову в низ - Я просто не хочу щоб тобі було погано. Пообіцяй мені, якщо тебе знову щось буде тривожити, просто розкажи мені...Добре? Мені боляче бачити тебе в такому стані. Я від вас нікуди найближчим часом йти не збираюсь. Тому забудь будь ласка цю фразу. - вона поцілувала Еммета. - А щодо Джаспера...хм....можна з ним зіграти в одну жорстоку гру. - вона хитро усміхнулась і підморгнула Еммету. Після цьої розмови, вона взяла Еммета за руку і він повів її до машини відчиняючи на ходу двері. - Ну що спочатку?! Роуз усміхнулась у відповідь. - Ви шановний, краще б потримали дверцята для принцеси, а то знову не дай Бог вже в машині почнуться сантехнічні проблеми. - Роуз жорстоко засміялась і на ходу запригнула у відчинені двері.
- Ми чекали тільки тебе!- сказала Еліс, коли миттю опинилась біля лівого вуха Джаспера. "Е... Цікаво, для чого це сказано?" Джаспер деколи був сатириком в своїх думках, хоча і сам він не вважав свій сарказм і сатиру вдалими. "А що? Краще себе недооцінювати, ніж переоцінювати". Песимізм він вважав кращим, ніж оптимізм хоча б тому, що песимізм вбачав у майбутньому провал, а оптимізм - ні. Тому при провалі песиміст думає: "Ну що ж, я так і гадав. Нічого страшного". А от оптиміст намагатиметься марно себе утішити замість того, щоб діяти. - Так треба заспокоюватись... - Еммет передчував свою лиху долю. "Ну, можливо, вона не буде такою страшною, як я думаю, але все ж таки .... ". - Ваша високосте, ви неперевершено виглядаєте у цій новій сукні. На жаль, коні ваші не нагодовані, тому вам прийдеться запхатись разом з нами, не достойними Вас "людьми", у джип. Або якщо забажаєте, можете взяти золотистий Порше, і прибути в школу як справжня королева. "Розалі так сподобалась ця гра... Ну що ж, якщо вона так хоче, можна її далі грати, це ж не злочин" - кілька хвилин затримки на те, щоб щось придумати у відповідь. - Дякую, о містере бароне фон Роуз де Лі, що ви такі гречні щодо мене. Чому ж Ви так себе понижуєте? Ви самі прекрасна людина, Ваші величні діяння докотились і до цих країв. Це буде велика честь для мене проїхатись в одній кареті із Вами. "Пошвидше б їй та гра надокучила, бо ж нам то байдуже, а от в простих людей психіка порушиться не в кращу сторону". - Боюся, що тебе не стане поряд. Так все закінчили, а то дійсно знову до школи запізнимося.Якщо захочеш то поговоримо про це після школи. Але я б не дуже хотів, бо думка про те, що ти зникнеш викликає в мене біль. "Хм... Це надто егоїстично. Тримати когось біля себе тільки тому, що любиш. Ну в них не той випадок звісно, але втрачати через втрату голову не варто," - і Джаспер глянув на Еліс... "Так, це було б надто складно, але витерпіти потрібно. Принаймі зробити все для того, щоб жити якомога нормальніше..." ...та і Джасперу вважаю зараз ці відчуття не дуже приємні. Тим паче, що він сьогодні і так нас повбиває. - Ем, ну чого ж? Я маю непоганий самоконтроль, таких речей не боюсь. Можете спокійно з'ясовувати свої відносини. "Я ж і так шось придумав уже". - А щодо Джаспера...хм....можна з ним зіграти в одну жорстоку гру. "Цікаво, і чим же та гра така жорстока?"- Джаспер навіть не мав бажання відгадувати хоч щось. Він просто чекав. - Ви шановний, краще б потримали дверцята для принцеси, а то знову не дай Бог вже в машині почнуться сантехнічні проблеми. - Бароне фон Роуз де Лі, як вам не соромно? Іншим дорікаєте, а самі що? Дама сідає в карету, а Ви навіть дверцята не відкриєте і руки не подасте!, а Ви з нею так? - з цими словами Джаспер відкрив праву передню дверцятку машини і сів у неї, зачинивши дверцята за собою. - Це ж не припустимо! Вашу місія невиконана!
Раса: Вампір При собі: Мобільний телефон, ключі від джипу й гаманець Стан: спокійний, звичайний Репутація: 14+
- Ви шановний, краще б потримали дверцята для принцеси, а то знову не дай Бог вже в машині почнуться сантехнічні проблеми Емметт засміявся та швидко припинив. Хлопець моментально відповів - О звісно! Звичайно я притримаю дверцята, а то буду виглядати на фоні принцеси якось не по-джентельменськи! Вампір знову засміявся. Він випрямив спину, праву руку зігнув у локті та зак а лівою зробин жест наче "проходьте Будь-ласка". Але натомість Джаспер також вирішив продовжити гру і він промовив - Бароне фон Роуз де Лі, як вам не соромно? Іншим дорікаєте, а самі що? Дама сідає в карету, а Ви навіть дверцята не відкриєте і руки не подасте!, а Ви з нею так? Хлопець стояв спокійно та дивився у гору. Він був наче ті британські охоронці, які взагалі ніяк не реагують. Але дещо в ньому було інше, було видно, що хлопець стримується від сміху. Звичайно з Еммета маскувальник ніякий і зараз це було дуже помітно іншим хто оточував його. "Я ще ніколи такого не чув...Барон фон Роуз де Лі... Треба буде запам'ятати обов'язково" Подумки проговорив до себе Ем. Нарешті його приступ сміху закінчився і хлопець помітив, що так звана "принцеса" перехотіла сідати поряд з так званим "бароном" і сіла на переднє сидіння. Еммет сів поряд з Розалі, закрив дверцята та промовив - Ну що, поїхали Еліс!
Раса: Вампір При собі: в кишені - мобільний і ключі від авто Стан: незрозумілий Репутація: 16+
19 січня 2004 року, 8:20
"До початку занять залишилося 40 хвилин, добре що в нам не так далеко їхати." - думала Еліс, поки інші Каллени вчинили перепалку. До машини спочатку сіла Розалі, потім вже Емметт, і останнім сів, Дажспер. Еліс швидко провернула ключ в запаленні, машина завелася гучним звуком. "Сильна конячка! Ну звісно, це ж джип" - подумала Еліс, слухаючи машинку. - Поїхали! - швидко промовила Еліс і виїхала задом із гаража.
Раса: Вампір При собі: Мобільний телефон, ключі від джипу й гаманець Стан: спокійний, звичайний Репутація: 14+
--> Подвір'я - Ті його погляди і моя реакція на них - це моє особисте діло. Чому ти думаєш, що моя реакція була саме спрямована на ті погляди? Ти параноїк. Є такі речі, про які нікому не варто знати. І ця річ - одна з них. Казала дівчина коли хлопець сідав до авто. Він же в повній готовності від'їжджати додав тихо і спокійно, навіть якось з байдужістью - Добре... Також він почув ще якісь слова від Розалі, але не міг зрозуміти, що саме вона сказал. Емметт під'їхав до гаражу на джипі. Він зупинився та вистрибнув з авто не вимикаючи мотору. Хлопець підійшов до великих сталевих дверей та підняв їх. Він повернувся до авто та сів за кермо. Вампір заїхав до гаражу і поставив машину на її звичне місце. Всю цю процедуру Емметта терзали думки щодо його коханої. Він не розумів чому в неї був такий настрій. "Я зовсім не розумію, що з нею коїться...що цьому посприяло" Вампір вимкнув мотор та вийшов з машини. Він повернувся та вдарив кулаком по дверцятам і гаркнув - Не розумію... На дверцятах машини залишилась вм'ятина. Ем трохи заспокоївся та підійшов до дверей гаражу. Він опустив ці двері та закрив їх з внутрішньої сторони. Хлопець зачинив гарним замком. Хоч і знав, що якщо Есме і робила заходи безпеки то і гараж також "захищала". Вампір навіть не виправляючи вмятини на джипі пішов до дверей та відчинивши їх вийшов з гаражу у сторону вітальні.
Раса: Вампір При собі: Нелюдська краса і сумочка. В сумочці: ключі від машини, мобільний телефон і гроші. Стан: Сум, розчарування, зневіра. Репутація: 14+
=> Кімната Еммета і Розалі
19.55
Роуз заповільнено спускалася сходами в низ, потім трішки пришвидшивши крок йшла по коридору. По дорозі вона поглянула у вікно, де побачила, що на дворі іще світло. Дійшовши до гаражу, Роуз повільно підійшла до свого БМВ. - Дивно...всі машини ще на місці...а в хаті ні звуку.... Вона обвела поглядом гараж, після чого відчинила дверцята машини, сіла на переднє сидіння і завела мотор.
Раса: Вампір При собі: Мобільний телефон, ключі від джипу й гаманець Стан: спокійний, звичайний Репутація: 14+
--> Кімната Розалі та Еммета
20:25
Ем спустився по сходах до гаражу та озирнувся навколо. Машини Розалі не було, але всі інші чомусь стояли на місці. Хлопець знав, що Еліс та Джаспера точно немає вдома, але чому їхній транспорт в гаражі. Вампір пройшов до свого джипу та діставши з карману ключі відчинив дверцята. Він сів на переднє сидіння. Емметт вставив ключ у запалювання і завів мотор та виїхав з гаражу. Як тільки він опинився на подвір'ї було чутно, як двері автоматично зачинились. Хлопець натиснув на газ та поїхав у Форкс.
Гараж
18.6.2009, 21:55
